КОКАИН Колумбийский Урай

Эй, ребятки! Ну что, знаете, я тут умудрилась сделать закладку на кокаин, а потом без проблем поступила в институт. Вот как все произошло... Сидим мы с друзьями в парке, пыхтим грибочки - настоящий космос, понимаете. Вдруг ко мне подсаживается тип, выкинутый из фильма - длинная грива, кожаная куртка, торчат где-то глубоко в глазах... Короче, настоящий наркошик. Понятно, что я сразу же подумала "Что ты, штоле, хмурь задувать сюда пришел?". Но, оказывается, этот парень знает, где достать крутой наркотик. Он предложил провести меня в релашку, место, где можно купить то, чего мне так хотелось. Вообще, релашка - это такое место, где сводятся руки, взрываются мозги и зрячатся желания. Но я была на самом деле готова на все, чтобы попробовать недоступное. Итак, мы подходим к какому-то черному дому, со странными типами, которые торчат возле входа. Я, конечно, была нервная, но адреналин просто зашкаливал! Зашли мы внутрь, и там меня встретил какой-то мерзкий запах. Вокруг были несколько столов, на которых торчали устройства для закуривания. Я вспомнила, что мне нужно все это, чтобы взорвать свою первую закладку. Но тут меня окружают разные люди, предлагают свои товары, хотят что-то втюхать. Я понимаю, что мне нужно быть осторожной, поскольку там полно полиции. Короче, чтобы не попасться на глаза охранникам, я прячу свое желание и показываю крутой фейс-контроль. Наконец-то, мой новый знакомый достает свою конфетку - кокаин - и говорит, что она теперь моя. Ну что сказать, это просто был космос! Я взяла свою первую дозу, закатила его в пакетик и спрятала в своем кармане. Чувствовала себя так, как будто я взяла на вооружение самый мощный наркотик, который только существует. А потом, несмотря на свое состояние, я всё же поступила в институт. Ну, конечно, не без моих "кокаиновых" секретов. Я постоянно хмурюсь и задуваю свои паршивые часы, чтобы подпитывать себя энергией для учебы. И даже когда сессия на носу, я "забываю" взять мою дозу и теряюсь в бездне времени. В институте я настоящий "шершень" - активная и энергичная. Когда мне преподаватели выдают новое задание, я уже как энерджайзер – всегда на ходу! Люди порой даже удивляются, как я на все успеваю. Но они просто не знают, что я их обманываю, потому что моя маленькая друзяшка помогает мне вкурить задачи, какие бы сложные они ни были. Я понимаю, что это не самый лучший путь, но это моя реальность, мое бегство от обыденности. И иногда я себя спрашиваю, стоит ли так рисковать? Ведь я играю с огнем, и рано или поздно может вспыхнуть пожар. Но пока что я продолжаю жить в своем турбо-режиме, на полную катушку, и ничто не останавливает меня.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!